Навіть не знаю, що сказати...

Так вже вийшло. Ми з Рисею пішли з БРАТСТВА. Якщо точніше, нам було створено всі умови для цього. Прикро. Прикро, коли через чиюсь прогресуючу шизофренію до якої додано комплекс Наполеона ти маєш кидати те, що тобі належить робити... Але я так більше не можу. Getman, ти ж меєш мене зрозуміти?..
Мабуть, я слабка. Можливо, в мене гординя. Проте, це не та "спільнота", якуй можна довіряти.
Мене не влаштовує відкрита спина, в яку кожен другий намагається вструмити ножа "суто із педагоґічних міркувань". Мене не влаштовують миколаївськи брати, які постійно й усіх критикують, не роблячи нічого самостійно. Я не вірю, в досягнення мети за тих умов, що склалися. Тому, мабуть, варто було б попрощатися...